На весні 2022 року світ визнав новий виклик глобальному здоров’ю людства. ВООЗ визнала нетиповий спалах мавпячої віспи з травня 2022 року таким, викликає занепокоєння. Практично одразу були створені безліч інформаційних платформ як для пацієнтів, так і медичної спільноти:
Але трохи історії для розуміння ситуації не завадить.
Мавпяча віспа — зоонозна вірусна хвороба, ендемічна для західної та центральної Африки. Вона поширюється через прямий контакт, повітряно-крапельним шляхом, а також через забруднені матеріали та поверхні. Віспа мавп викликається вірусом віспи мавп, який належить до роду Orthopoxvirus сімейства Poxviridae. Інші представники Orthopoxvirus включають вірус натуральної віспи (який викликає натуральну віспу), вірус осповакцини (використовується у вакцинах проти натуральної віспи), вірус коров’ячої віспи та різні інші віруси віспи тварин. Не слід плутати з вітряною віспою, що викликана групою герпес верусів
Мавпяча віспа зазвичай проявляється висипом, лихоманкою, лімфаденопатією та клінічним перебігом, подібним до натуральної віспи, але легшим; смертність від 3% до 6% була зареєстрована в африканських країнах (за деякими даними до 10%) В Європі абсолютна кількість смертельих випадків – 5.
Перший випадок захворювання у людини було зареєстровано у Демократичній Республіці Конго 1970 року, відтоді поодинокі випадки реєструвались у невеликих поселеннях. Відомо що вірус може передаватись від тварин до людини, проте достаменно невідомо які тварини є природними переносниками. Здебільшого вірус циркулює серед гризунів.
Істотний спалах стався у Нігерії 2017 року, коли захворіло понад 200 людей, ще 500 були підозрілими на мавпячу віспу. З того часу вчені попереджали про нетипове розповсюдження вірусу мавпячої віспи – він поширювався в міських умовах, реєструвались випадки ураження статевих органів. За останні роки у ДРК було «зареєстровано» тисячі підозрілих віпадків захворювання і сотні смертей. Проте, через брак ресурсів кількість підтверджених випадків була незначною
Передача від людини до людини відбувається в основному через прямий контакт із інфікованими ураженнями чи рідинами або через контакт із зараженими матеріалами, такими як одяг чи постільна білизна. Вірус також може поширюватися повітряно-крапельним шляхом під час тривалого контакту обличчям до обличчя. Віспа мавп має середній інкубаційний період від 6 до 13 днів з діапазоном від 5 до 21 дня.
Вичерпну інфографіку захворюваності надає останній звіт ВООЗ спільно з Європейським центром контролю хвороб (частота клінічних проявів, вік, стать, супутні захворювання, сексуальна орієнтація тощо). Саме специфічність груп захворюванності (молоді чоловіки, що надають перевагу сексу з чоловіками, високий рівень конфекції ВІЛ/СНІД) звертають увагу медичної й медійної спільноти на необхідність заходів щодо протидії стигматизації певних груп населення.
Перші випадки захворювання в Європі пов’зували із нещодавними подорожами до ендемічних країн Африки, але вже за кілька тижнів стало зрозуміло, що вірус швидко шириться популяцією.
В Україні станом на 28 вересня 2022 року зареєстровано 3 випадки захворювання, пацієнти не подорожували і не пов’язані між собою. Заступник міністра охорони здоров’я запевняє, що в країні є всі необхідні ресурси для діагностики та лікування мавпячої віспи.
0
